проект лялька- мотанка

Лялька-мотанка 

дослідницько-пошуковий проект

Мета проекту:

ознайомити учнів з історією виник­нення ляльки, різновидами матеріалів, з яких її виго­товляли, навчити виготовляти ляльку; стимулювати роз­виток ініціативності, самостійності; сприяти розвитку творчої активності, навичок самоосвітньої діяльності, формуванню ключових компетентностей учнів; при­щеплювати їм глибоку повагу до надбань попередніх поколінь, прагнення продовжити їхні традиції.

Навчальні предмети: «Українське читання», курс «Я і Україна», художня праця.

Кінцевий результат:

•  ознайомлення з історією виникнення ляльок;
   • виготовлення ляльки;

•  організація і проведення сюжетно-рольових ігор;

•  відпрацювання навичок роботи в групі;

• формування навичок роботи з енциклопедичною
та довідковою літературою;

• глибоке засвоєння програмного матеріалу

Вид проекту — дослідницько-пошуковий.

 Тип проекту — короткотривалий (2 тижні).

Учасники проекту: учні 2 –А класу, вчитель початкових класів Ярмош Т.П. бібліотекар,  батьки. 

                            

ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

I. Планування діяльності.

II.      Початок роботи над проектом.

На уроці українського читання учні знайомляться з оповіданням Людмили Гладун «Державний музей іграшки». Дізнаються багато нового про музей, про різні колекції іграшок, про найстаршу іграшку, про гордість музею – лялькових красунь в українських костюмах різних областей України , а також  про ляльок у національному вбранні тридцяти шести країн світу.

Проводиться екскурсія в світ іграшок. Вони розкладені в ігровій частині класу групами. Учні підходять до кожної групи й одержують інформацію від учителя.

•  Образні іграшки. Вони створені за подобою людей і тварин.

•  Технічні іграшки. До них належать усі види транспорту, конструктори.

•  Дидактичні іграшки — ті, які чогось навчають

(пірамідки, посуд, настільні ігри тощо).

•  Спортивні іграшки потрібні для занять спортом
(скакалки, м'ячі, гантелі, обручі).

•  Де і хто виготовив ці іграшки?

•  А чим гралися діти у давнину?

•  Яка іграшка найдавніша?

•  Звернімося до енциклопедії. Найдавніша іграшка
на Землі — лялька. їй понад шість тисяч років.

•  А чи цікаво вам дізнатися, якою колись була
лялька, із чого і як виготовляли ляльки?

III. Постановка конкретних завдань.     

Створення дослідницьких груп «Сонечко», «Пізнайко», «Розумнички», «Перлинки», «Зірочки».

Завдання групам:

«Сонечко» — дізнатися з енциклопедичної лі­тератури, що таке лялька.

«Пізнайко» — зібрати, проаналізувати інформацію та на її основі розповісти, із чого в давнину робили ляльки.

«Розумнички» — дізнатися, як лялька оберігала від небезпеки.

«Перлинки» — ознайомитися з різновидами ляльок.

«Зірочки» — дізнатися, як одягали українську на­родну ляльку.

IV. Презентація проекту.

Кожна група по черзі звітує про виконане дослідження.

Презентація групи «Сонечко».

Група «Сонечко» роздає всім іншим групам конвер­ти зі словами, з яких треба скласти речення. Після закінчення роботи кожна група повинна скласти таке речення: «Лялька — дитяча іграшка у вигляді фігурки людини».

Презентація групи «Пізнайко».

• Солом'яна лялька виготовлялася з молодої житньої соломи, яку перекручували, перев'язували її верхню частину (це була голова, а решта — тулуб).

• Ляльки робили також із тканини.

Діти ланцюжком читають текст «Як робили ляль­ку».

 Ляльку вирізували з дерева. Шматок дерева з потовщенням замість голови розфарбовували, решта була тулубом.

• Ляльку робили з ниток: брали товсті нитки, перекручували, відділяючи голову і нижню частину тіла.

• Ляльку ліпили з борошна: борошно змішували
із сіллю та водою, ліпили ляльку, висушували в печі
або пекли. Цікаво, що цією лялькою можна було не
тільки гратися, її можна було з'їсти.

• Ліпили ляльок із глини, потім кидали їх у вогнище,
обпалювали, згодом вичищали і давали гратися дітям.

• 3 кукурудзяного качана робили ляльку-немовля.
На голівку одягали хустинку, замотували як немовля
в клаптик тканини.

•  Із сиру робили ляльку таким чином: сир роз­плавляли водяною парою, і він ставав м'яким.

З нього виліплювали ляльку, яку швидко занурювали у гарячу воду. Цікаво, що таку ляльку теж можна було з'їсти.

Презентація групи «Розумнички».

 Лялька-оберіг не має обличчя. Чому? її робили такою для того, щоб душа людини (добра чи зла) не перейшла у ляльку. Коли народжувалась дитина, їй робили колиску, але перед тим, як уперше покласти до колиски немовля, туди клали ляльку, потім ви­ймали, тричі обертали проти годинникової стрілки, приказуючи: «Все погане відвернись, а добре прийди». Такою лялькою не гралися, берегли її як талісман, передавали від матері доньці. Існувало повір'я, що коли дитина хворіла, треба було вчасно виготовити ляльку і покласти біля дитини — тоді хвороба перейде у ляльку. Потім цю ляльку ховали або спалювали. А з нею зникала і хвороба

Презентація групи «Перлинки».

•  Найпоширенішими були ляльки-мотанки. Вони
були схожі на немовлят. Ними бавилися і хлопчики, і дівчатка. Коли дитина підростала, то їй робили іншу ляльку — з ручками і ніжками. її можна було одягати, брати за руки. Для кожного віку дитини була своя лялька, яка росла разом із нею.

Презентація групи «Зірочки». 

• Вбранням для ляльки була вишита сорочка.
Вишивали «білим по білому», а також червоними,
синіми та чорними нитками. На сорочку нанизувався
весь комплекс народного вбрання: поясне вбрання
залежно від регіону це може бути плахта, обгортка,
спідниця, запаска, фартух, крайка чи пояс; нагрудне
керсетка, корсет, кептар; головний убір — хустка,
намітка, вінок, чільце; прикраси, аксесуари; взуття.

V. Практична робота.

Виготовлення української народної ляльки.

— Зараз ми з вами будемо виготовляти ляльку. Вона складається з двох основних частин: голови і тулуба, що також розділений на дві частини.

Послідовність виготовлення ляльки.

•  Візьміть заздалегідь підготовлений продовгуватий мішечок.

•  Туго набийте його клаптиками тканини, ватою.

•  Умовно поділіть на три частини.

•  Відділіть мотузкою першу частину — це голова.

•  Відділіть другу — це верхня частина тулуба.

•  На голову зав'яжіть хустинку.

• Нижню частинку закрийте плахтою, одягніть
фартух. Учні виконують практичну роботу, вчитель консуль­тує, допомагає.      

VI.     Практичне використання виробів.
Поділ на групи.

Учитель роздає дітям смужки білого паперу. Завдання: зафарбувати смужку одним із шести кольорів за власним бажанням: жовтим, зеленим, червоним, синім, коричне­вим, фіолетовим. За кольорами діти об'єднуються в групи.

Кожній групі дається практичне завдання — розіграти ситуації:

1.«Лялька — мамина помічниця»;

2. «Лялька на прогулянці»;

3. «Лялька захворіла».

4. «Ляльці пора спати»

5. «Лялька прокинулась»

6. «Нагодуй ляльку»

Діти граються з виготовленими ляльками у сюжетно-польові ігри         

VII. Підбиття підсумків роботи над проектом.

—Ви гарно підготувалися до презентації проекту і зібрали  багато цікавого матеріалу.

—З ким у групі вам добре працювати?

—Що нового ви дізналися сьогодні про ляльку?

—Чи задоволені ви своєю роботою?

—Кого б вам хотілося похвалити за роботу на уроці?

—Під час роботи над проектом ви дізнались, як
глибоко в давнину сягають наші традиції, звичаї. У них наше коріння, краса, народна мудрість.

Література

1. Ляльки: Найдавніші супутники людей// Новачок.—2010. —№ 2. - С. 5.

3. Мельничук Ю. Ляльки в народному вбранні // Народ­не мистецтво. — 2002. — № 3. — С. 48.

4. Найден О. Українська народна іграшка // Народне мистецтво. — 2002. — № 3. - С. 10—11.

5.   Початкова освіта. — 2006. — № 16.

6. Я познаю мир: Детская знциклопедия. — М.: АСТ, 1996.