Блог Ярмош Татяни Петрівни

Опис досвіду

Теоретичні відомості про метод проектів

          На порозі XXI століття закономірно постає питання  про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку
нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

·        забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

·        розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

·        залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

·        формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

·        формувати в учнів цілісну картину світу;

·        спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і навіть країн;

·        грамотно працювати з інформацією і т. д

Ось уже більше століття суспільство закріплює за школою дві основні функції: розвивальну (становлення особистості) та соціальну або адаптивну (введення дитини з допомогою навчання у розгалужену структуру соціальних ролей). Наша школа, виконуючи перше завдання, забезпечує непоганий рівень освіти, хоча і ціною навантажень всіх учасників освітнього процесу, а ось адаптивна задача вирішується неефективно. Цьому є і об’єктивні причини: зараз система освіти разом із суспільством переживає зміну системи цінностей і стилю життя всіх соціальних груп. Відсутнє не тільки соціальне замовлення на відповідний тип освіти, але й найбільш загальне уявлення про напрям його розвитку. Проте освітній процес, на відміну від виробничого, неможливо зупинити. А тому школа, навіть в умовах кризи, працює, перебудовується на ходу, не зупиняючи пошук нових форм організації навчальної діяльності, освітніх моделей і т. п.

       Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини. Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес. Саме слово “проект” у перекладі з латинської мови означає “кинутий уперед, задум, план” тощо

     Проектування в загальному його розумінні — це науково обґрунтована побудова системи параметрів майбутнього об’єкта чи якісно нового стану існуючого проекту прототипу передбачуваного або можливого об’єкта стану чи процесу. Проектування — особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження.

        Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки (“Lernen mit Kopf, Herz und Hand”), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті. [ Див.додаток № 5]

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

·        планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

·        використовувати багато джерел інформації;

·        самостійно збирати і накопичувати матеріал;

·        аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

·        приймати рішення;

·        установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

·        створювати “кінцевий продукт” — матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

·        підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

·        представляти створене перед аудиторією;

·        оцінювати себе та інших.

        Метод проектів — педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. [2, c.15-23]

       Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап.

      При плануванні на навчальний рік я виділяю провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. Далі необхідно сформулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду. Чіткість організації проектування визначається конкретністю постановки мети, визначенням запланованих результатів, виясненням вихідних даних. Дуже ефективним є використання невеликих методичних рекомендацій чи інструкцій, де вказується необхідна і допоміжна література для самоосвіти, вимоги вчителя до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проектування.

Необхідно організувати роботу таким чином, щоб учні навчалися:

·        визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання;

·        шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні;

·        здійснювати і аргументувати вибір;

·        передбачати наслідки вибору;

·        діяти самостійно (без підказки);

·        порівнювати отриманий результат з тим, що потребується;

·        об’єктивно оцінювати процесс і результат проектування.

Таким чином, використання методу проектів у навчально-виховному процесі заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно: особистісно орієнтоване; використовує безліч дидактичних підходів; має високу мотивацію, що означає зростання інтересу й залучення до роботи в міру її виконання; підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях — знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу; дає змогу вчитися на власному досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.

Психолого-педагогічні можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості молодшого школяра, оскільки цілком відповідає її віковим потребам і особливостям. Адже, на думку академіка І. Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранньому дитинстві полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими.

Правила успішної роботи учнів у проектній діяльності:

·        У команді немає лідерів. Всі члени команди рівні.

·        Команди не змагаються.

·        Всі члени команди повинні отримати задоволення від спілкування і від того, що разом виконують проектну роботу.

·        Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі.

·        Відповідальність за кінцевий результат несуть всі члени команди, які працюють над проектом

Особливості втілення проектної технології у початкових класах

·        Проектування в початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів, бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні.

·        Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь в учнів - молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

·        Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

·        Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки.

·        Результати пошуків широко використовуються у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

·        Теми учнівських проектів дуже різноманітні і у початкових класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значимі.

·        У одних випадках вчитель може підвести дітей до вибору теми, яка пов’язана з навчальним змістом предмету, який вивчається. У інших – теми можуть бути запропоновані самими учнями. А частіше за все тема проекту – колективний вибір вчителя і учнів.

·        Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною або надто зарегламентованою. Адже результат може бути негативним: і до того перевантажена дитина, яка має багато обов’язків, може цю діяльність зненавидіти, цього не може допускати вчитель.

Але певні вимоги до даної роботи у школі висуваються:

 1.  Структурування змістовної частини проекту.

 2.  Прагматична спрямованість проекту на результат, «готовий проект». У кожному конкретному випадку це питання розв’язується індивідуально.

 Результатом пошукової роботи може бути:

·        випуск збірок, задачників, буклетів тощо;

·        наукова доповідь;

·        альманах;

·        макет;

·        відкриття експозицій та інше.

3.  Обов’язкове оформлення, презентація результатів, захист проектів.

 Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе.

4. Учні повинні працювати добровільно.

5. Особливі вимоги висуваються до керівника. Основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

Метод проектів будується на засадах гуманістичної та дитино центристської педагогіки, де у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями,  інтересами, потребами, втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також  позитивно впливає на різні сфери педагогічної  діяльності.

Цей  метод не є альтернативою  класно-урочної системи, натомість – це  додатковий  засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну  сферу  та  особистісні якості молодших школярів.Метод проектів є ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу  учнів.Головною  метою  методу  проектів  є  не  отримання  високої  оцінки,  а  досягнення  позитивного  результату  в  розв’язанні  певної  проблеми.У  проектній  діяльності  використовується  як  зовнішнє  оцінювання (вчитель, учні),  так  і  самооцінювання. Критеріїв  оцінювання  в  проектній  діяльності  не  існує. Вони  розробляються  спільно  всіма  учасниками  проекту. Їх  має  бути  небагато. У  проектній  діяльності  перевага  надається  самооцінюванню.Проектна  діяльність  дає  змогу  поглибити  знання  учнів   з  навчальних  предметів, визначити  їхні  здібності, розвинути  інтерес  до  дослідницької  роботи, сформувати  вміння  працювати  з  різноманітними  інформаційними  джерелами, навчити  проводити  спостереження  та  робити  висновки, залучитися  до  пошукової  діяльності, відкриває  в  учнях  здібності  лідерів, які  вчаться  організовувати роботу в групах, уміння співпрацювати, відчувати  себе  членом  команди, брати відповідальність на себе, реалізовувати результати діяльності. Це  відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній компетентності – учитися жити разом.

Функції учасників проекту:

 УЧЕНЬ – активний розробник – виконавець  проекту.

 УЧИТЕЛЬ – координатор – консультант. [ Див.додаток № 4]

 Проектування – спосіб організації взаємодії учня  та  вчителя, який  об’єднує змістовий, процесуальний та методичний компоненти  процесу  навчання під час  створення проектів – поетапної практичної  діяльності  для  досягнення поставлених завдань. Навчальне проектування  зорієнтоване  передусім  на  самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову,  яку  вони  виконують  упродовж  визначеного  часу.

При  цьому  робота  організовується  в  кілька  етапів:

 I етап – ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ.

 Повідомляється тема, форма  проекту, завдання, план роботи. Усе це  обговорюється в класі, учні  вносять свої пропозиції. Проект може стати  діяльністю всього класу, наприклад – видання класного журналу, або  утворюється 4 – 6 груп і кожна з них готує свій варіант проекту, приміром, плакат про спорт, екологічну  листівку.

 II етап – ПІДГОТОВЧИЙ.

 Відбувається  збір  матеріалу, тобто  звичайна  робота  з  вивчення  навчального  матеріалу, із  тренувальними  вправами, з  високим  ступенем   зацікавленості.  Часто  це  пізнавальна  робота.

 III етап – ПРОЕКТНА   РОБОТА.

 Починається  проектування  «макета»,  опрацювання  зібраної  інформації,  її  коригування. На  цьому  етапі  учні  звертаються  до  довідників, словників, а  також  до  вчителя  для  одержання  додаткової  інформації.

 IV етап – ОФОРМЛЮВАЛЬНИЙ.

 На  цьому  етапі  відбувається  остаточне  оформлення  об’єкта, малювання, розфарбовування  або  друкування ( після  уроків  чи  вдома ).

 V етап – ПРЕЗЕНТАЦІЯ  ПРОЕКТУ.

 Завершальний  урок  з  теми, на  якому  кожна  група  представляє  продукт  своєї  діяльності ( альбом, плакат, журнал, книгу, газету ), розповідає  про  нього, захищає  свою  ідею, зміст, відповідає  на  запитання  « опонентів». Відбувається  виставка  проектів.

 VI етап – ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ.

Це  аналіз  виконаної  роботи,  виявлення  її  переваг  і  недоліків, труднощів, само-   і   взаємооцінювання  результатів, визначення  побажань  і  планів  на  майбутнє.                                 

ТИПИ ПРОЕКТІВ:

 1.За  складом   учасників  проектної  діяльності:

·        індивідуальні;

·        колективні ( парні, групові ).

 2. За  характером  партнерських  взаємодій  між  учасниками      проектної  діяльності:

·        кооперативні;

·        змагальні;

·        конкурсні.

 3.  За  рівнем  реалізації  між предметних   зв’язків:

·        монопредметні;

·        міжпредметні;

·        надпредметні.

4.  За  характером  координації  проекту:

·        безпосередній  (твердий  чи  гнучкий );

1.     прихований.

 5.  За  тривалістю:

·        короткотривалий;

·        середньої  тривалості;

·        довготривалий.

  6. За  масштабністю:

    - на  рівні  класу;

    - загальношкільний.

 7. За  метою  і  характером  проектної  діяльності:

·        інформаційний;

·        прикладний;

·        творчий;

·        ігровий;

·        дослідницький;

·        пошуковий;

·        рольовий.

ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Пошук  і  впровадження  інноваційних  педагогічних  технологій  навчання,  що  відповідають  потребам   сьогодення -  це  головне  завдання  моєї  роботи  в  школі.  Однією  з  таких   технологій  є  метод  проектів.Саме  він  забезпечує   активну  діяльність  учнів  у  розв’язанні навчальної  чи  надпредметної  проблеми,  пов’язаної  з  власним  життям,  грою,  працею.  Саме   він  враховує  особливості  нашого  сприйняття.  Адже  відомо, що  людина  засвоює  10 %  того,  що читає,  20%  того,  що  чує,  30%  того,  що бачить, та  90%  того,  що  говорить і робить.  ( В.  Мегнесен )

                     Проектна діяльність учнів на уроках читання

Сьогодні у теорії і практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв'язного мовлення, творчих здібностей школярів. Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, — це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з новацій є так звана проектна діяльність.

Організовуючи на уроках читання проектну діяльність, я ознайомлює учнів з її особливостями, вчу планувати роботу як повноцінну та усвідомлену, таку, що має три стадії:
— мотиваційну — в процесі мотивації навчальної діяльності перед вивченням твору;
— операційно-виконавчу — під час смислового, структурного та художнього аналізу тексту;
— оцінну — на завершальному етапі уроку чи уроків, занять.
Навчальний проект - це організація занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників щодо отримання освітньої продукції за певний проміжок часу - від одного уроку до кількох місяців, упродовж кількох років.
Планування змісту та ходу навчального проекту здійснюю за такими етапами:
1. Організація проекту.
1.1. Формування основної проблеми та дидактичної мети (перед вивченням твору).
1.2. Вибір учителем і учнями теми і виду проекту залежно від проблеми уроку.
2. Планування проектної діяльності.
2.1. Вибір учнями теми групових (індивідуальних, парних) проектів.
2.2. Обдумування шляхів розв'язання проблеми.
2.3. Формування груп для аналізу змісту твору, проведення словникової роботи, характеристики персонажів, виконання творчих завдань, що є підготовкою до складання проектів.
2.4. Визначення форми презентації результатів проектної діяльності.
3. Реалізація проекту.
3.1. Складання групою, парою (індивідуально) плану роботи над проектом.
3.2. Визначення джерел інформації, способів її збирання та аналізу.
3.3. Розподіл обов'язків щодо пошукової діяль¬ності між учасниками проекту.
3.4. Самостійна робота над виконанням плану проекту. Оформлення проекту.
3.5. Аналіз виконаної роботи.
4. Підсумок проектної діяльності.
4.1. Підготовка та захист проектів.
4.2. Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.
Орієнтовні критерії оцінювання проектної діяльності:
• активність учасників проекту;
• глибина розкриття проблеми;
• характер спілкування членів групи (пари);
• практична цінність результату;
• мовленнєвий рівень учнів під час презентації проектів.
У підбитті підсумків і оцінюванні учні мають проаналізувати, що змінилося в результаті виконання проекту в їхніх поглядах на себе, однокласників, в оцінці конкретних фактів, подій у житті, що поліпшили, що нового дізналися, коли по-особливому переживали якісь почуття. [ Див.додаток № 3]

Орієнтовні види проектів на уроках читання:
• складання усних і письмових пам'яток;
• складання творів-описів, роздумів, листів авторові чи літературним героям, діалоги з ними. Виставки чи конкурси цих творчих робіт;
• виставки, інсценування художніх творів;
• словесні екскурсії;
• літературні ранки;
• випуск газети тощо.

Створення проекту (пам'ятки "Я серед людей") за твором В.Нестайка "Руденький" (2 кл. "Читанка" О.Я.Савченко)

 Мета проекту: вчити учнів здійснювати проектну діяльність на основі аналізу літературного твору; розвивати нестандартне мислення, творчий підхід до розв'язання поставленої проблеми; виховувати високі морально-етичні категорії - честь, совість, гідність, співчуття, гуманність, готовність прийти на допомогу людям, які цього потребують.

Технологічні елементи	Монопредметний проект
Підтема проекту	Складання пам’ятки «Я серед людей»
Об’єкт пізнання	Текст оповідання В.Нестайко «Руденький»
Проблема	Яку людину вважають совісною? За якими правилами живе совісна людина?
Способи вирішення завдань	Групова, парна, індивідуальна робота. Смисловий, структурний художній аналіз оповідання
Презентація результатів	Зачитування і обговорення складених пам’яток на наступному уроці

Хід уроку
1. Мотивація навчальної проектної діяльності.
• Який розділ вивчаємо?
Демонстрація сюжетних малюнків на тему "Що таке добре і що таке погано?"
• Хто в цих ситуаціях вчинив добре, а хто погано? (Дівчинка допомагає бабусі перейти вулицю, діти знущаються над кішкою, хлопчик поступається міс¬цем в автобусі тощо).
• Яку людину вважають совісною?
• За якими правилами живе совісна людина? (У бесіді з учителем другокласники доходять думки про потребу скласти пам'ятку "Як жити, щоб бути совісною людиною, яку поважають інші і хочуть з нею дружити?").
• Чим, на вашу думку, ця пам'ятка буде нам корисною, чого навчить? Відповісти на це питання нам допоможе оповідання В.Нестайка "Руденький".
Для смислового структурно-художнього аналізу твору діти вибирають завдання (записані на дошці), діляться на групи, пари, окремі учні виконують індивідуальні завдання, перечитують текст. Учитель роздає картки із завданнями кожній групі, парі, учневі.
Дати відповіді на запитання.
І група.
• Хто головні персонажі твору?
• Як повівся чорнявий хлопчик?
• Як поводилися діти, коли бабуся дала їм цукерки?
• Чому чорнявий хлопчик "дременув" у під'їзд, вихопивши у дівчинки цукерку?
• Як повівся руденький, коли побачив, як скривдив дівчинку чорнявий хлопчик? З чого видно, що йому нелегко віддавати свою цукерку? Доведіть словами тексту.
• Як оцінив вчинок руденького дідусь?
• Як хлопчик пояснює, чому він не вважає себе хорошою людиною?
• Що не дає йому бути поганим? Парна робота (сильніші учні).
Пояснити значення слів, виразів:
«... "похапливо тицьнув цукерку до рота". Як ще можна сказати? Про яку людину так кажуть?
«... "чорнявий дременув у під'їзд", а не побіг. Чому? Чого він боявся? Яким є цей хлопчик? (Боягузливий і жадібний).
• Подумайте, як автор ставиться до чорнявого: Чому "руденький тицьнув дівчинці цукерку і швидко пішов геть", а не запропонував взяти її?
• Чого він боявся? Як говорять про людину, що робить добру справу і не чекає подяки (Скромна).
Індивідуальна чи парна робота.
Підготуватися до розповіді про хлопчиків - руденького і чорнявого.
• Які слова — назви дій говорять про переживання руденького хлопчика через те, що сталося? (Спинився, почервонів, зітхнув).
• Що, на думку дідуся, найголовніше у людині?
• Руденький вміє аналізувати свої вчинки. Підтвердіть словами тексту. Що допомагає йому позбутися поганого в собі?
• Що таке совість? (Совість - це оцінка людиною своїх дій, учинків з огляду на те, як прийнято поводитися в таких ситуаціях).
• Чому дідусь сказав, що в хлопчика є совість?
II група.
Розкажіть, якими є чорнявий і руденький хлопчики, використавши слова з довідки.

(Скромний, нахабний, жадібний, добрий, думає тільки про себе, співчутливий, совісний; вміє аналізувати свої вчинки, думки - самокритичний, боязкий, злий, вміє співпереживати горе, прикрощі іншої людини).

Чорнявий	Руденький

Проектна діяльність.
• Отже, якою людиною треба бути, щоб тобі було добре серед людей?
• Чи завжди легко бути хорошою людиною? Чи простіше і приємніше бути поганим? Доведіть свої думки. Ви згодні з руденьким чи заперечите йому?
• Як назвемо пам'ятку, що допоможе нам зорієнтуватися у різних ситуаціях спілкування з людьми? ("Я серед людей").
• Подумки поверніться до змісту оповідання і складіть правила поведінки для себе.
• Який висновок зробимо з події на подвір'ї?
1. Не кривдь інших, не роби зла.
• Що вам сподобалося у поведінці руденького? Назвіть це у пам'ятці.
2. Допоможи тому, хто потребує допомогти, співчуття.
3. Пам'ятай про скромність.
4. Стеж за своїми діями і словами, щоб нікого не образити.
5. Будь вдячним за допомогу.
Презентація.
Презентація й оцінка проектів відбувається на наступному уроці.

Технологічні елементи	Монопредметний проект
Підтема проекту	Складання пам’ятки «Будь справжньою людиною»Твір-міркування «Як стати справжньою людиною»
Об’єкт пізнання	Текст вірша М.Рильського «Ким хочеш стати хлопчику» та репродукція картини   В.Виродової-Готьє "Хлопчики".
Проблема	Кого можна називати справжньою людиною?Які риси слід виховувати в собі. щоб стати Людиною?
Способи вирішення завдань	Смисловий, структурний художній аналіз тексту віршв М.Рильського аналіз  репродукції картини  В.Виродової-Готьє "Хлопчики".
Презентація	Зачитування пам’яток, творів-міркувань

Фрагмент уроку — проектної діяльності учнів після аналізу вірша М.Рильського і репродукції картини В.Виродової-Готьє "Хлопчики"
Мета проекту: вдосконалювати вміння та навички проектної діяльності учнів на основі аналізу літературного твору та репродукції картини; вчити виділяти головне, робити висновки; розвивати мовлення, нестандартне мислення, креативний підхід до виконання завдань; виховувати людяність, високі моральні якості, цілеспрямованість та наполегливість.

Хід уроку
1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.
• Всім вам колись доведеться вибирати власний шлях, професію — ким бути в житті?
•А ким ви хочете бути?
• Вірш, який ми вивчимо, допоможе зрозуміти важливість, необхідність цього питання. Йдеться не лише про професію. Отже, ми з'ясуємо, як краще прожити життя і досягти своєї мети.
У бесіді визначається тип проектів: одні учні обирають складання творів-роздумів, інші — пам'яток. На уроці учні пригадують складені пам'ятки в 2—3 класах "Я серед людей".
Читання твору вчителем, перевірка сприймання.
У смисловому, структурно-художньому аналізі беруть участь групи, пари, окремі учні.
• Подумайте, для чого автор вводить образ Котигорошка? Яким був цей казковий герой?
• Які поради дає хлопчику і всім вам М.Рильський?
• Що означає "бути вірним слову"?
• Чому так важливо любити ближніх і працю?
• Кого можемо вважати вірним другом?
• Який зміст вкладає автор у слово "Людина"?
• Кого можна назвати Людиною?
Аналіз картини В.Виродової-Готьє "Хлопчики".
• Кого бачите на картині?
• Де перебувають хлопчики?
• Що вони роблять?
•З чого видно, що це близькі друзі?
• Що говорить про те, як діти люблять природу?
• Які деталі свідчать, що ці діти почуваються щасливими?
• Яка головна думка картини? Що треба дітям вашого віку, щоб бути щасливими? (Мати вірних друзів, жити цікавим життям).
2. Проектна діяльність.
• М.Рильський і художниця В.Виродова-Готье дали нам слушні поради про те, якими треба бути в житті, до чого прагнути, щоб стати Людиною. Але поет вважає, що найкращі порадники — це ми самі, наша совість, адже кожен з вас знає себе, свої здібності, прагнення краще за інших.
• Як ви зараз готуєтеся до майбутнього життя?
• Чим допомогли вам вірші М.Т.Рильського і картина В.Виродової-Готьє у розв'язанні цього питання?
Свої думки можете викласти або в усному творі-міркуванні "Щоб бути справжньою людиною...", або у продовженні пам'ятки "Я серед людей".
Приклади пам'яток, складених учнями.
1. Будь вірним своєму слову, дотримуй його.
2. Люби і турбуйся про рідних, близьких людей.
3. Люби працю — це основа щасливого життя і радості.
4. Будь справжнім другом, і ти сам матимеш друга.
5. Твори добро і захищай його.
Окремі учні, пари складають усні твори-міркування.
Презентація проектів.
На позакласному занятті учні захищають свої проекти-пам'ятки, розповідають твори-міркування, оцінюють разом з учителем свою роботу, вивішують у класі кращі проекти.
Кожен проект для учнів значущий, адже в результаті діяльності, творчого пошуку вони бачать результат власної праці, який можуть використати практично (пам'ятки, плани діяльності, описи, твори-судження, листи до авторів, діалоги з героями, інсценізації тощо). Завдяки цьому виникає ситуація успіху і, відповідно, підвищується творча активність школярів.
Роль учителя на таких уроках дуже важлива і відповідальна, адже його завдання полягає в тому, щоб поступово підвести дитину до усвідомлення необхідності певного виду діяльності, навчити не боятися мислити творчо, нестандартно. Для цього треба дуже обережно, знаючи особливості і можливості кожної дитини, здійснювати індивідуальний підхід, диференціацію навчальної діяльності.

Ефективність уроків читання із застосуванням проектної діяльності можна прослідкувати зробивши моніторинг навчальних досягнень учнів.

 [Див.додаток№1] та показники техніки читання [Див.додаток№2]
Однією з передумов ефективності уроків із застосуванням проектної діяльності і елементами особистісно зорієнтованого навчання є їх систематичність.

Рівень навчальних досягнень кожного учня протягом навчального року максимально відповідає природним задаткам, здібностям. Рівень мотивації учнів до вивчення українського читання  за той самий період часу – високий і достатній . Проведений моніторинг навчальних досягнень  та показників техніки читання учнів  в  2 –А класі  та 3-А класі  (за I семестр) показав, що учні з  початковим рівнем знань  відсутні.

Навчальний рік	Клас	Кількість	Навчальні досягнення
			В	Д	С	П
2011-2012	2-А	16	5                 31,2%	8         50%	3         18,8%	-
2012-2013 (І сем)	3-А	16	7         43,8%	6         37,5%	3         18,8%	-

Додаток 1.

Моніторинг

навчальних досягнень учнів

з читання

Додаток 2.

Показники

техніки читання

Н.р	Кл	Кіл-ть	Кінець І семестру			Кінець ІІ семестру
			Вище норми	Норма	Нижче норми	Вище норми	Норма	Н. н
2011-2012	2-А	16	5   31,2%	8       50%	3    18,8%	6 37,5%	8     50%	2  12,5%
2012-2013 (І сем)	3-А	16	7        43,8%	7     43,8%	2      12,5%

Додаток 3.

ОЦІННА ТАБЛИЦЯ

Тема __________________________

 Автори________________________

Етапи роботи	Самооцінка	Оцінка вителя
Підготовчий
1. Вибір теми проекту.
2. Визначення теми.
3. Розподіл ролей  у команді.
Планування
1. Визначення джерел інформації, засобів збирання.
2. Вибір методів аналізу інформації
3. Вибір засобів представлення результатів
Змістово – пошукова робота
1. Робота з різноманітними джерелами
2. Відбір та класифікація інформації
3. Оцінка відібраної інформації
4. Колективний характер рішень
Презентація результатів роботи
1. Науковість.
2. Рівень доступності.
3. Грамотність оформлення
4. Візуальна привабливість.
5. Відображення вкладу роботи кожного учня, групи
6. Уміння аргументувати свої  висновки, відповідати на запитання опонентів

Додаток 4.

Взаємодія вчителів та учнів під час  проектувальної діяльності

№	Етапи діяльності	Зміст діяльності		Способи організації взаємодії
		Учні	Вчитель
1.	Підготовка	Обговорюють, шукають інформацію	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2.	Планування	Формулюють завдання та обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Спільне визначення мети діяльності
3.	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія.
4.	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Добір навчального матеріалу
5.	Аналіз інформації, формулювання висновків	Аналізують інформацію, в міру необхідності конструюють різні художні вироби	Коригує, спостерігає, радить	Створення дітьми навчального дидактичного матеріалу
6.	Захист проектів та колективний аналіз	Презентують проекти та разом з учителем обговорюють, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий  підхід	Оговорює разом з дітьми	Участь дітей в оцінюванні проекту

Додаток 5.

АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабій К.Н., Бахтарова А.М., Литвиненко І.Б. Нетрадиційний урок за проектною технологією // Управління школою. – 2007. – № 1. – С. 22.
2. Волковська Т. Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання // Початкова освіта. – 2006. – № 40. – С. 9.
3. Драган О. Проектна технологія у навчально – виховному процесі // Безпека життєдіяльності. – 2007. - № 11. – С. 42.
4. Єжак Є. Основи проектної діяльності учнів // Школа. – 2007. - № 11. – С. 33.
5. Эпштейн М. Метод проектов в школе XX века // Відкритий урок. – 2004. - № 5-6. – С. 21-23.
6. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проектної діяльності // Школа. – 2006. - № 5. – С. 5.
7. Журавська І. Застосування методу проектів // Директор школи.-2006. – № 48. – С. 3.
8. Заліщук М. Метод проектування в закладах нового типу // Управління школою. – 2008. - № 3. – С. 2.
9. Ксьондзик Є. Проектні технології у роботі з обдарованими дітьми // Директор школи. – 2007. - № 42. – С. 13.
10. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. Бібліотека. – 2004. - № 7. – C. 31.
11. Онопрієнко О.В. Метод проектів у початковій школі. К.: Шкільний світ. - 2007.
12. Пархоменко Н. Метод проектів на уроках читання // Початкова освіта. – 2006. – № 40. – С. 11.
13. Сиротюк Л. Використання методу проектів в початковій школі //Завуч. – 2005. - № 10. – C. 7.
14. Сошенко Г. Метод проектів. Сутність, вимоги до використання, етапи роботи // Початкова освіта. – 2006. – № 40. – С 2.
15. Шкуропат Л. Розвиток самодостатньої особистості через впровадження проектних технологій //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. - № 5-6. – C. 65.